Зміст
Здавалося б, сьогодні за допомогою штучного інтелекту можна швидко локалізувати будь-який комерційний сайт. Що може бути легше — вставити текст у сервіс перекладу, далі у застосунок для перевірки граматики, а потім у програму для оцінки SEO-параметрів. Це займе 10 хвилин максимум. Але ті, хто вже пробував іти цим шляхом, можуть підтвердити, що насправді не все так просто. У більшості випадків краще замовити копірайтинг потрібною мовою чи професійний переклад контенту. Чому? Розбираємося докладніше, що саме слід враховувати під час локалізації комерційного сайту польською мовою.
Як саме українці знайомляться з екстралінгвістичною реальністю?
Від початку повномасштабної війни багато українських компаній переорієнтувались на європейський ринок. І більшість з них вибрали найближчі країни, близькі за спільною історією, мовою і ментальністю, насамперед Польщу.
Здавалося б, дорога до успіху пряма, без неочікуваних поворотів і перешкод. Перекласти сайти, брошури й рекламні матеріали польською мовою легко, тим паче що її знає багато українців. Але виявилось, що бездоганного перекладу мало.
Щоб вести бізнес в іншій країні, потрібно знати не тільки мову, а й екстралінгвістичну реальність. Цей складний термін означає сукупність місцевих традицій, звичок, особливостей менталітету та культурних явищ. Тож, із якими перешкодами стикнувся український бізнес у Польщі?
Ввічливість або хамство?
Польська мова має багато лінгвістичних конструкцій, які дають змогу виявити повагу до співрозмовника. Наприклад, знамените «bardzo dziękuję», тобто «дуже дякуємо», можна зустріти майже в усіх діалогах із клієнтами — і під час замовлення піци, і в перемовинах щодо постачання промислового обладнання. Такі слова й фрази, як «proszę», «dzień dobry», «сześć» та інші, поляки вживають автоматично.
Звичайного українського «дякую» в письмовому та усному спілкуванні з поляками зазвичай буває недостатньо. Таку мінімальну ввічливість без багатослівної галантності вони нерідко сприймають як хамство. А чи повернетесь ви до магазину чи кав’ярні, де з вами не дуже шанобливо поводились? Навряд. Отже, мало точно перекласти українську фразу — потрібно знати, як догодити носію іноземної мови.
Культура й історія як символи нації
За час повномасштабної війни в Україні утворилось специфічне соціокультурне середовище, насичене символами, знаками, мемами, жартами, зрозумілими тільки українцям. Так, поляки та інші європейці не зрозуміють, чому діти співають пісню про пса Патрона, а дорослі сміються з жартів про бавовну чи акулу. Під час локалізації бізнесу краще утримуватися від використання подібних символів, знайшовши їм адекватні заміни.
Крім того, дуже важливо ретельно перевіряти культурний та історичний бекграунд. Наприклад, якщо для українців згадки про УПА та червоно-чорний прапор — це символи боротьби за незалежність, то в багатьох поляків вони викликають негативні асоціації. Особливо це стосується старшого покоління, вихованого за часів радянської окупації.
Довіряємо своїм
За статистикою MasterCard, понад 3/4 європейців віддають перевагу місцевому бізнесу. Якщо компанія приходить у європейську країну з іншого регіону, природною реакцією більшості споживачів буде недовіра до неї. Коли люди бачать незнайомі імена в розділі контактів, вони одразу уявляють спілкування з жахливим акцентом, що не додає переваг локалізованому бізнесу.
На щастя, українські імена дуже подібні до польських. І все ж практика показує, що використання імен, характерних саме для цього регіону, значно збільшує рівень довіри до компанії. Наприклад, «Agnieszka» конвертуватиметься краще, ніж «Anna». Тому під час локалізації бізнесу слід приділяти багато уваги розділу контактів. Якщо це можливо, варто звернутися до місцевого підрядника, який надаватиме послуги клієнтської підтримки.
Технічні нюанси
За даними опитувань 2023 року, понад 50% українців користуються месенджером Telegram. Він є основним інструментом особистих і ділових комунікацій. З нього люди дізнаються новини, в ньому замовляють товари й послуги. Але в Польщі частка Telegram набагато нижча — всього 7%! Натомість поляки значно більше використовують Facebook Messenger (86%) і WhatsApp (54%). Якщо під час локалізації сайту ви залишите основним способом контакту Telegram, втратите понад 90% потенційних клієнтів.
Те саме стосується й способів оплати. Українці звикли проводити більшість фінансових операцій через «ПриватБанк» і «Монобанк», адже це зручно й швидко. Серед платіжних шлюзів у нашій країні домінують Liqpay та Portmone. Теоретично, так само можна приймати платежі в Польщі та інших країнах. Можна скористатися міжнародними фінансовими сервісами Payoneer, PayPal чи взагалі залишити реквізити IBAN. Але європейці схильні довіряти місцевому бізнесу. Тому кращим варіантом для поляків буде власна платіжна служба BLIK. Вибравши її основним способом оплати, ви значно збільшите рівень конверсії.
Тож, які висновки?
Звісно, сьогодні застосунки на основі штучного інтелекту можуть якісно перекласти більшу частину контенту на сайті протягом кількох хвилин. Але чи можна вважати це вдалою локалізацією бізнесу? Ні.
Щоб вийти на новий ринок, варто враховувати не тільки мову, а й екстралінгвістичну реальність. Якщо брати за приклад Польщу, то насамперед варто приділити особливу увагу лінгвістичним конструкціям, які дають змогу висловити шанобливе ставлення до співрозмовника. Крім того, важливе значення мають історичні й культурні аспекти, характерні для певного регіону, звички людей, улюблені онлайн-сервіси та засоби комунікації. Саме тому машинний переклад може бути лише допоміжним інструментом. У повній локалізації бізнесу поки що немає альтернативи кваліфікованим перекладачам і копірайтерам.
Автор: Наталія Кирик, засновниця контент-студії WordFactory
Експерт з юридичного маркетингу. Керівник маркетингового агентства MAVR.
Бізнес-ступінь “Майстер ділового адміністрування” (MBA).